| Dynamo | Дата: Вівторок, 14.02.2012, 14:27 | Повідомлення # 1 |
|
Генералісимус
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1
Статус: Offline
| В державних архівах існує протокол спільного засідання тодішніх керівників правоохоронних органів, підписаний 31 жовтня 1924 року, яким було офіційно оголошено про заснування Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Динамо”.
З перших днів свого існування динамівці створювали за місцем служби фізкультурно-спортивні осередки, здійснювали шефство над дитячими колоніями та комунами, школами, фабриками, заводами.
Вони створювали підприємства, де виготовляли спортивний інвентар, будували свої спортивні бази та надавали їх для навчання, тренування і проведення змагань.
Минули роки. Всеукраїнське "Динамо” трансформувалося в Українську раду Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства "Динамо”, у складі якого продовжувало свою роботу.
Настали зміни у державному устрої України. Парламентарі прийняли декларацію про суверенітет. І 31 жовтня 1990 року відбувається Установча Конференція фізкультурно-спортивного товариства "Динамо” України, яка прийняла рішення про відродження товариства.
Сьогодні фізкультурно-спортивне товариство "Динамо” України є провідною всеукраїнською громадською організацією, яка об’єднує працівників і військовослужбовців державних правоохоронних органів, а саме :
- Міністерства внутрішніх справ;
- Служби безпеки;
- Державної прикордонної служби
- Управління Державної охорони України;
- Міністерства з питань надзвичайних ситуацій;
- Державної митної служби;
- Податкової міліції Державної податкової адміністрації України;
- Державного департаменту України з питань виконання покарань;
- Генеральної прокуратури;
- Антимонопольного комітету України.
Членами ФСТ "Динамо” України є також працівники і службовці підприємств і установ організацій "Динамо” інші громадяни України. Товариство налічує більше 300 тисяч динамівців у 1033 первинних організаціях, які створені у всіх 27 адміністративних одиницях України.
Головними завданнями Товариства є створення умов для розвитку фізичної культури і спорту, зміцнення фізичної підготовки працівників і військовослужбовців правоохоронних органів, участь у підготовці спортивного резерву і спортсменів високого класу.
Для виконання цих завдань Товариство має 120 учбово-спортивних баз та окремих спортивних споруд, які налічують 82 спортивні зали, 20 стрілецьких тирів та стрільбищ, 9 басейнів, 13 водно-гребних баз, 6 стадіонів, 4 лижні бази, 16 сучасних тренажерних залів, 30 відновлювальних центрів, саун. Разом 296 окремих будівель спортивного призначення, балансовою вартістю 996 мільйонів гривень.
Досягнення спортсменів ФСТ "Динамо” України на міжнародній спортивній арені можна простежити на прикладі їх участі в Олімпійських Іграх.
Динамівці є постійними учасниками чотирнадцяти літніх та семи зимових Олімпійських Ігор. На рахунку 393 олімпійців-динамівців 47 золотих, 46 срібних і 52 бронзових медалей.
Житомирська обласна організація "Динамо” України була заснована на базі динамівських осередків, що діяли, починаючи з 1925 року в містах Житомирі, Бердичеві, Коростені, Овручі, Олевську, Новоград-Волинському.
27 квітня 1927 року в м. Житомирі в будинку ОГПУ (вул. Парижської комуни, 11) відбулося засідання ініціативної групи спортсменів-співробітників правоохоронних органів Житомирського округу, який входив в той час у Київську область. (Житомирська область була створена в 1937 році). На засіданні був затверджений оргкомітет по створенню окружної динамівської організації, офіційно створеної в 1928 році під головуванням начальника ОГПУ Грозного.
З перших днів роботи президія окружної ради провела значну роботу по організаційному зміцненню і розширенню колективів, залученню в члени товариства співробітників і військовослужбовців ГПУ-НКВД, членів їх сімей, створенню спортивної бази, налагодженню роботи спортивних секцій і клубів.
Необхідно підкреслити, що ця робота в багатьох містах округу не починалася "з нуля”. На Житомирщині, яка з 1921 по 1939 рік була прикордонною зоною в ті роки широко була розвинута система Всеобуча. Її програму проходили громадяни (в основному чоловіки) у віці від 18 до 40 років.
До 35% навчального часу надавалось фізичній підготовці і, перш за все, прикладним вправам. Житомирське повітове відділення Всеобуча ще в 1923-1925 рр. створило стрілецькі спортивні клуби і гуртки в містах Коростені, Овручі, Новограді-Волинському. В їх діяльності значну організаційну участь брали командири і комісари розташованих на прикордонній території загонів ЧОПу ( Частини особового призначення, які входили в систему ГПУ-НКВД).
Велику роботу у ці роки проводив Бердичівський окружний відділ ГПУ по пропаганді фізичної культури і спорту серед населення, організації спортивних секцій на базі спортивних майданчиків шкірзаводу, заводу "Прогрес” та інших.
Особлива увага в товаристві приділялась розвитку кульової стрільби, боротьби, футболу, гімнастики, легкої атлетики, боксу, лижному і ковзанярському спорту.
1-7 травня 1926 року на Житомирщині був уперше проведений "Тиждень фізкультури Волині”. Фіналом тижня стало спортивне свято, яке було проведене на окружному стадіоні за участю більше двох тисяч спортсменів. Житомир, як відмічала преса, ще ніколи не бачив такої кількості фізкультурників.
Практичне створення перших динамівських клубів на Волині сприяло динамівським спортсменам взяти участь у підготовці та участі у перших Житомирській і Коростенській окружних спартакіадах молоді, які були проведені в червні-липні 1927 року, та в ІV Всеукраїнській пролетарській спартакіаді. На ній вперше успішно виступила Наталія Варенцова динамівка із Житомира. Уже в наступному 1928 році, виступаючи у складі збірної України на І Всесоюзній Спартакіаді в Москві вона стала призером Спартакіади. На цій спартакіаді Наталії Павловні англійська спортивна делегація, зокрема Гаррі Фейн, подарував шиповки, вони понині зберігаються в музеї спортивної слави України. У них вона в 1929 році стала чемпіонкою Всесоюзної ради "Динамо” , встановивши всесоюзний рекорд товариства з бігу на 300 метрів (результат 43,2 сек.).
Вагомий внесок у становленні динамівського спортивного руху на Житомирщині вніс М.І. Левицький, який пропрацював більше 50 років у фізкультурних організаціях.
Він став першим інструктором-методистом Житомирської облради "Динамо”. Після передачі товариству бувшої лютеранської кірхи М.І. Левицький багато зробив по переобладнанню її в спортспоруду і створенню секцій боротьби, важкої атлетики, гімнастики. Він стає організатором першої в місті волейбольної команди, проводить курси по підготовці динамівських громадських інструкторів і спорторганізаторів підрозділів Коростенського, Бердичівського і Житомирського ОГПУ.
В тридцяті роки окружна, а потім обласна рада "Динамо” стає ведучим спортивним загоном на Житомирщині. На проведених трьох обласних Спартакіадах динамівці традиційно займають перші місця, сперечаючись в основному лише з Коростенською доррадою "Локомотив”.
В 30-ті роки ХХ століття динамівські організації постійні учасники всеукраїнських оглядів конкурсів.
Важливою віхою в історії обласної ради у довоєнні роки стала передача їй окрвиконкомом території бувшого саду приватного підприємця Хорожанського для будівництва міського стадіону. Стадіон був побудований методом народної будови протягом двох років. Члени товариства "Динамо” м. Житомира відпрацювали на цій будові в середньому по 50-60 годин. Нині це Центральний стадіон м. Житомира .
В 1940 році в м. Житомирі відкрився перший магазин спортивних товарів "Динамо”. На березі річки Тетерів, у міському парку культури і відпочинку був побудований один із перших в Україні наплавний басейн, водна станція.
При колективах відділів НКВД міст Житомира, Бердичева, Коростеня були створені футбольні команди, з яких формувалась збірна міжвідомча команда і представляла Житомирщину на республіканських змаганнях, в традиційних матчових зустрічах команд міст Києва, Одеси, Вінниці. Кумиром футбольних вболівальників довоєнного періоду був співробітник Житомирського МВВС Андрій Павшин.
Важливу роль в спортивному житті обласної динамівської організації відіграв Дмитро Петрович Демб, гравець і тренер футбольної команди. Після закінчення в 1931 році Центрального технікуму фізичної культури в Києві Д.П. Демб виступав у складі московського "Динамо”, а повернувшись додому в 1934 році протягом трьох років тренує динамівські команди міст Житомира та Бердичева.
Д.П. Дембу, одному із перших в Україні, в 1934 році присвоєно почесне спортивне звання "Суддя республіканської категорії з футболу”.
В роки Великої Вітчизняної війни Дмитро Петрович воював на фронті, був поранений під Сталінградом, нагороджений медалями "За отвагу” і "За бойові заслуги”.
В повоєнні роки працював відповідальним секретарем обласної ради "Динамо”.
Після відкриття стадіону "Динамо” в м. Житомирі 1937-1940 роки кожного року в серпні проводився "День динамівця”. Ці дні були великим святом для всього населення міста.
В довоєнні роки важливу роль в житті динамівського колективу відігравали начальник відділу спортивної і бойової підготовки обласної ради Микола Звєрєв, інструктор зі стрілкової підготовки і штикового бою Яков Айзенберг, інструктор з кінного спорту Борис Янчевський.
Популярним і престижним було членство в обласній кінно-спортивній секції "Динамо”, заняття в якій проводив майстер кінного спорту, бувший боєць Першої кінної армії С.М. Будьоного Борис Янчевський. Секція не могла задовольнити усіх бажаючих займатись. На іподромі, а також на Путятинській площі регулярно проводились скачки з перешкодами, а в зимовий період – гонки з фалами (2-3 спортсмени лижники тримались за прив’язані до сідла коня фали).
У довоєнні роки динамівці проводили велику агітаційно-пропагандистську роботу серед населення області по впровадженню фізичної культури і спорту в побут, особливо молоді.
У 1937 році активісти товариства звернулись через обласну газету "Робітник” до комсомольського і спортивного активу Житомирщини з призивом допомогти селянам у створенні спортивних осередків в МТС, колгоспах і радгоспах. На курсах при обласній раді в 1937-1938 рр. було підготовлено для села більше 100 громадських інструкторів зі стрілецького спорту, футболу, легкої атлетики.
Обласна рада взяла безпосереднє шефство по розвитку фізичної культури і спорту над польським національним округом імені Мархлевського (тепер Баранівський і Червоноармійський райони) та Дзержинським районом нині Романівський. Туди постійно виїжджали спортсмени-динамівці з показовими виступами, брали участь у змаганнях з місцевими фізкультурниками.
Мирну працю народів СРСР перервала Велика Вітчизняна війна (1941-1945 рр.). Необхідно було перебудувати народне господарство відповідно воєнного часу. Змінились і завдання, що стояли перед динамівськими колективами.
На перший план вийшли питання професійно-прикладної підготовки співробітників , перепідготовки інструкторів зі стрільби із бойової зброї, рукопашного і штикового бою, легкоатлетичного кросу. На засіданні президії облради "Динамо” 25 червня 1941 року був прийнятий план заходів Житомирської обласної організації "Динамо” в умовах воєнного стану.
Проте реалізувати плану не вдалося, 5 липня 1941 року гітлерівські війська підійшли до кордонів Житомирщини.
Більшість динамівців пішли на фронт або влились в полки та дивізії НКВД, підрозділи особливого призначення, які мали завдання вести диверсійну і підривну роботу в тилу ворога.
Підпільну роботу на Житомирщині проводили Анатолій Бестужев, Олексій Лагутенко та інші.
Активно боролись з гітлерівцями Демб Д.П., Шмуйло С.Т. – (в 1925-1928 рр. інструктор Коростенської окружної ради "Динамо”). В 1944-1945 рр. командував дивізією кубанських козаків, став генерал-лейтенантом Радянської Армії.
За роки окупації народному господарству нанесені великі збитки. Поряд з господарськими та житлово-побутовими об’єктами були зруйновані спортивні споруди. На Житомирських стадіонах "Динамо” і "Спартак” гітлерівці влаштували кладовище для своїх офіцерів та солдат.
Після звільнення області від німецько-фашистської окупації розпочався період відновлення народного господарства. В кінці березня 1944 року відновила роботу обласна рада "Динамо” і протягом квітня – червня – колективи фізичної культури усіх міських і районних відділів НКВД України, обласного комітету державної безпеки.
З червня по грудень 1944 року обласною радою "Динамо” проведено ряд навчально-методичних семінарів для співробітників правоохоронних органів та військових керівників середніх шкіл.
На семінарах було підготовлено та перепідготовлено більше 100 громадських інструкторів зі штикового бою, стрільби, 84 керівника військової справи для навчальних закладів.
Важливе значення для загального розвитку фізкультурного руху мало прийняття виконкомом обласної Ради депутатів робітників 30 листопада 1945 року постанови "Про підготовку і проведення зимового спортивного сезону 1945-1946рр.”
Цією постановою були поставлені конкретні завдання перед обласною радою "Динамо” :
- відновити протягом 1946-1947рр. роботу стадіону "Динамо” в м. Житомирі ;
- відбудувати спортивний зал по вул. Коцюбинського,5 ;
- силами пожежних підрозділів залити 8 ковзанок в містах області ;
- створити три лижні бази ;
- встановити шефство над шістьма середніми школами області і Бердичівським дитячим будинком ;
- управлінню внутрішніх справ створити футбольну команду "Динамо”.
У 1947 році була сформована і почала виступи в офіційних змаганнях футбольна команда облради "Динамо” . Її організаторами стали : В.А. Коробейніков, Д.П. Демб, І.Г. Вознюк, В.С. Корзун.
В повоєнному становленні обласної динамівської організації, активній участі в спортивному житті області велика особиста заслуга першого післявоєнного голови обласної ради "динамо” М.С. Шоповалова.
В ці роки обласна рада "Динамо” розміщалась по вул. Коцюбинського,5. Тут у приміщенні бувшої лютеранської кірхи був створений спортивний зал, чи не є єдиний на оой час у м. Житомирі, шаховий зал, допоміжні приміщення.
Важливою віхою в історії динамівської організації стала перша Спартакіада народів СРСР. В червні 1955 року був прийнятий спільний наказ начальників УВС, КДБ, голови облради "Динамо” про підготовку та участь спортсменів облради у змаганнях Спартакіади – значної події в соціальному житті країни.
В 1956 році практично вперше було проведено такий комплексний спортивний захід як Спартакіада обласної ради із семи видів спорту.
В ході змагань Спартакіади народжувались нові форми спортивно-масові роботи : кінні, легкоатлетичні, мотоестафети, змагання на призи видатних людей тощо. Так, 5 травня 1956 і 1957 років динамівці спільно з курсантами Житомирського військового училища провели на вулицях міста Житомира комбіновану військово-спортивну естафету : їзда на мотоциклах, біг зі зброєю, біг в протигазах, біг зі сторожовими та розшуковими собаками, кінна ділянка траси. Ці естафети викликали захоплення у житомирян, сприяли пропаганді спорту серед молоді.
Обласна рада "Динамо”, КФК Житомирського, Бердичівського, Корост енського, Новоград-Волинського міських, Овруцького, Радомишльського, Малинського , Коростишівського районних відділів внутрішніх справ, КДБ, УДПО, УДАІ, в/ч 2177 та інші провели значну роботу по відновленню та будівництву будівництва спортивної бази, створенню секцій в колективах фізичної культури, в т.ч. у колгоспах і радгоспах.
Для виконання статутних завдань діяльність облорганізації зосереджувалась на роботі в колективах фізичної культури, які за останні роки значно зміцніли. Кожного року в більшості колективах проводяться спартакіади, змагання з видів спорту, працюють секції. Свої спартакіади , спортивні свята проводять КФК : УСБУ, УМВС, Управління податкової міліції, Житомирської митниці, ВДПО, в/ч 2177, в/ч 3047, училища професійної підготовки працівників міліції УМВС, Управління державного департаменту України з питань виконання покарань та інші.
В результаті огляду-конкурсу на кращу постановку фізкультурно-масової спортивної роботи в різні часи перемогу отримували різні колективи фізичної культури.
Серед них колектив фізичної культури Училища професійної підготовки працівників міліції УМВС. Тут добре поставлена робота з питань фізичного виховання курсантів, злагоджено працюють секції з видів спорту, постійно проводяться спортивні свята і змагання.
Колектив постійний переможець або призер Спартакіади правоохоронців Житомирщини. Силами колективу, за ініціативи тодішнього голови КФК полковника міліції Поплавського Анатолія Анатолійовича – начальника УПППМ УМВС, члена президії облради "Динамо”, почесного динамівця України створено матеріально-технічну базу фізичної культури і спорту.
Особлива увага в Організації приділяється проведенню щорічної Спартакіади правоохоронців Житомирщини із 9 видів спорту, змаганням до професійних і державних свят. Тут значна увага зосереджується на церемоніях відкриття змагань, нагородження переможців. До участі залучаються оркестр, колективи художньої самодіяльності, ведучі спортсмени з показовими виступами. Все це проходить в урочистій, святковій обстановці.
Збірна команда обласної ради у змаганнях Спартакіади ФСТ "Динамо” України постійно веде боротьбу за призові місця. У спартакіадних змаганнях 2000 і 2001 років збірна команда облради посідала перше місце серед організацій 2 групи і була переведена у першу групу територіальних організацій. У2002 році виборола п’яте місце серед потужних організацій першої групи.
Роботою обласної організації керує президія. Членами президії традиційно обираються керівники правоохоронних структур : УМВС, УСБУ, управління податкової міліції ДПА, облпрокуратури, УДДУПВП, митниці, командири військових частин та інших підрозділів.
Головами обласної ради ФСТ "Динамо” у різні часи були : М.С. Шаповалов, І.Я. Колодін, Д.О.Прилуцький, Г.В.Бердов, В.В.Горох, Й.Д.Молодецький, О,В. Терещук, Б.І.Самарський, П.В.Грозінський, А.А. Грабар, М.О. Воробйов, М.А. Климчук.
Вагомий внесок у стабільну роботу обласної організації "Динамо” внесли заступники голови ради. Особливо слід відзначити Стеблянка Миколу Кириловича, який працював 1959-1965, 1968-1976 роки та Шевчука Олександра Кириловича – працював 1977-2002 роки.
О.К. Шевчук протягом роботи на посаді заступника підняв рівень діяльності, авторитет обласної організації, значимість організаційної роботи . Активно працювала президія обласної ради членами якої обирались , в основному, керівники правоохоронних органів і колективів області.
За ці роки досвід Житомирської облради "Динамо” по організації фізкультурно-масової та оздоровчої роботи двічі вивчався , узагальнювався як передовий.
Збірні команди облорганізації у чемпіонатах і першостях ФСТ "Динамо” постійно були на ведучих позиціях. Багато зроблено для зміцнення матеріальної бази обласної організації . Побудовано 5 спортивних залів, 12 стрілецьких тирів, зокрема, велика заслуга О.К. Шевчука у будівництві та введені в експлуатацію фізкультурно-оздоровчого комплексу "Динамо” (1986 р.).
О.К. Шевчук 8 років (1991-1999 рр) обирався членом президії Центральної ради ФСТ "Динамо” України.
Його робота, високо оцінена. Він Почесний динамівець, нагороджений найвагомішою відзнакою ФСТ "Динамо” України "За заслуги” та знаком Держкомспорту України "почесний працівник фізичної культури і спорту України ” Виріс від лейтенанта до полковника міліції. Пішов у відставку в 2002 році.
Свій помітний слід в житті обласної динамівської організації залишив Михайло Назарович Рудий. Про нього говорили, що він символ обласного "Динамо”. Він член товариства з 1962 року. Займався городошним спортом, який культивувався у товаристві . Майстрами спорту з городошного спорту стали : Пучков А.П., Гоголь Й.Д., Фомиченков І.І., Хитрич В.А., Зленський Ю.А., Рудий М.Н. та інші.
М.Н. Рудий з 1965 року працював інструктором , начальником відділу фізичної культури і спорту обласної ради ФСТ "Динамо”, з _______ року директором Фізкультурно-оздоровчого комплексу "Динамо” (з 2002 року комплекс став окремою юридичною особою у структурі облорганізації "Динамо”). Михайлу Назаровичу одному із перших було присвоєно звання "Почесний динамівець”. Його життя трагічно обірвалось у 2003 році.
Розповідаючи про ветеранів добрим словом хочеться згадати Дмітрієва Євгена Миколайовича, який після виходу на пенсію з посади голови комітету з фізичної культури і спорту Житомирського облвиконкому 1989-1998 роки працював начальником відділу фізичної культури і спорту обласної ради.
Полковник внутрішньої служби Столяр Іван Андрійович працюючи заступником начальника УМВС курирував питання виконання покарань в області, безпосередньо відповідав за будівництво спортивного комплексу "Динамо”, після виходу у відставку працював провідним спеціалістом, інструктором обласної ради. Всі його знають як доброго господаря, який словом і ділом допомагає у становленні і зміцненні матеріальної бази обласної організації ФСТ "Динамо”.
У Житомирській обласній організації ФСТ "Динамо” завжди був хороший громадський актив, люди, які словом і ділом допомагали в роботі , спільно з працівниками облради виконували поставлені завдання.
Серед них :
В.А. Андрейчиков, А.Г. Вагнер, С.П. Головня, Г.П. Березюк, В.С. Бойчук, А.І. Станішевський, О.Ц. Ореховський, В.А. Титаренко, В.С. Георговський, О.Є. Ісаєв, О.О. Омельчук, М.В. Рудь, Б.А. Чумак, В.А. Малець В.А.
Всі вони неодноразово відзначались нагородами Центральної ради ФСТ "Динамо”, місцевими органами
виконавчої влади.
|
| |
| |
