Житомирська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України
RSS
Вітаємо   

Меню сайту

Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архів записів

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 Історія створення 

Пролетарське спортивне товариство «Динамо» на Житомирщині було засновано у 1924 році. Поштовхом для його заснування стало створення у 1923 році російського відомчого товариства «Динамо». Засновниками окружної динамівської організації стали колективи правоохоронних органів та військових формувань , в яких, на той час, працювали спортивні клуби та секції з видів спорту.

Слід зазначити, що з 1793 по 1925 роки Житомир був центром Волинської губернії, Житомирська область створена у 1937 році. Про наявність динамівської організації свідчить участь спортсменів-динамівців у ІІ губернській спартакіаді 1924 року (фото № 1 )

З перших дів роботи президія окружної ради провела значну роботу по організаційному зміцненню і розширенню колективів фізичної культури, залученню в члени товариства співробітників і військовослужбовців ГПУ-НКВС, створенню спортивної бази, налагодженню роботи спортивних секцій.

Необхідно зазначити, що ця робота в багатьох місцях округи не починалася «з нуля». На Житомирщині, яка до 1939 року була прикордонною зоною в ті роки широко була розвинена система Всеобучу. Її програму проходили громадяни ( в основному чоловіки) у віці від 18 до 40 років.

Особлива увага в товаристві приділялась розвитку кульової стрільби, боротьби, гімнастики, легкої атлетики, автомотоспорту, кінному спорту та іншим.

1-7 травня 1926 року на Житомирщині був проведений «Тиждень фізкультури Волині». Фіналом тижня стало спортивне свято, яке було проведено на окружному стадіоні за участю більше двох тисяч спортсменів. Житомир, як відмічала преса, ще ніколи не бачив такої кількості фізкультурників, значну роль в організації та проведенні свята відіграли динамівці.

У 1926 році за участю одного із кращих на той час велосипедистів Бистрова Василя Сергійовича, був побудований велотрек. Прямі доріжки були дерев’яні, а виражі – земляні. Тут працювала секція з велоспорту, яку очолював Ісаков Борис Вікторович. Взимку велотрек заливали під каток.

Через декілька років територія бувшого саду приватного підприємця Хорожанського окрвиконкомом була передана для будівництва стадіону «Динамо». Стадіон був побудований методом народної будови протягом двох років. Члени товариства «Динамо» м. Житомира відпрацювали на цій будові в середньому по 50-60 годин.

16.06.1929 року відбулося відкриття стадіону «Динамо» імені Ф.Е. Дзержинського. На стадіоні були побудовані волейбольний, баскетбольний, гандбольний, велосипедний майданчики. Нині це центральний стадіон міста.

Окружну організацію в цей час очолював Грозний-Сафекс Олександр Григорович (1925-1929 р.р.). У 1927 році була відкрита перша спортивна крамниця «Динамо». Створення спортивних клубів та секцій сприяло динамівським спортсменам взяти участь у Житомирській, Бердичівській та Коростенській окружних спартакіадах молоді, які були проведені в червні 1927 року, та взяти участь у Всеукраїнській пролетарській спартакіаді. На ній вперше успішно виступила Наталія Павлівна Варенцова, динамівка із Житомира. Вона виборола перше місце у бігу на 300 м, треті місця у бігу на 60 м, стрибках у довжину та висоту з місця. (фото № 2).

У 1928 році на Всесоюзній спартакіаді в Москві, збірна команда України посіла друге командне місце. У складі збірної команди України були динамівці із Житомира: Варенцова Н.П. і тренер Варенцов Микола Сергійович. У 1929 році Варенцова Н.П. стала чемпіонкою Всесоюзної ради «Динамо», встановивши всесоюзний рекорд товариства з бігу на 300 м (результат 43,2 сек.). Н.П. Варенцова на той час була дев’ятиразовим рекордсменом України. Її тренер Варенцов М.С. визнаний кращим тренером кінця двадцятих початку тридцятих років.

У довоєнні роки на березі річки Тетерів, у міському парку культури і відпочинку був побудований наплавний басейн, водна станція.

При колективах відділів НКВС міст Житомира, Бердичева, Коростеня, Малина, Овруча, Новограда-Волинського були створені футбольні команди з яких формувалась збірна міжвідомча команда і представляла Житомирщину на республіканських змаганнях, в традиційних матчових зустрічах команд міст Києва, Одеси, Вінниці та інших.

Футбольна команда «Динамо» була створена у 1927 році і до 1954 року вона практично займала ведучі позиції в окрузі.

На стадіоні «Динамо» ім. Ф.Е. Дзержинського1937-1940 роки, щороку в серпні проводився «День динамівця». Ці дні були великим святом для всього населення міста.

В довоєнні роки важливу роль в житті динамівського колективу відігравали начальник відділу спортивної і бойової підготовки обласної ради Микола Зверєв, інструктор зі стрілкової підготовки і штикового бою Яков Айзенберг, інструктор з кінного спорту Борис Янчевський. Популярним і престижним було членство в обласній кінно-спортивній секції «Динамо», заняття в якій проводив майстер кінного спорту, бувший боєць кінної армії С.М. Будьоного Борис Янчевський. Секція не могла задовольнити усіх бажаючих займатись.

У тридцяті роки активісти облради «Динамо» звернулись через окружну газету «Робітник» до комсомольського і спортивного активу Житомирщини з призивом допомогти селянам у створенні спортивних осередків у МТС, колгоспах і радгоспах. На курсах при обласній раді «Динамо» було підготовлено для села більше 100 громадських інструкторів зі стрілецького спорту, легкої атлетики, футболу.

У Всеукраїнських змаганнях серед підшефних «Динамо» сільських колективів Пряжевський колгосп Житомирського району зайняв перше місце.

Важливу роль у спортивному житті обласної динамівської організації відіграв Демб Дмитро Петрович, гравець і тренер футбольної команди. Після закінчення у 1931 році Центрального технікуму фізичної культури в Києві Д.П.Демб виступав у складі футбольних команд «Динамо» і «Крылья Советов» м. Москва, а повернувшись додому, в 1934 році, протягом трьох років тренує динамівські команди міст Житомира та Бердичева. (фото № 4).

Д.П.Дембу, одному із перших в Україні, в 1934 році присвоєно почесне спортивне звання «Суддя республіканської категорії з футболу». В роки Великої Вітчизняної війни він воював на фронті, був поранений під Сталінградом, нагороджений медалями «За отвагу» і «За бойові заслуги». в повоєнні роки працював відповідальним секретарем обласної ради товариства «Динамо».

В роки Великої Вітчизняної війни більшість динамівців пішли на фронт або влились в полки НКВС, підрозділи особливого призначення, які мали завдання вести диверсійну і підривну роботу в тилу ворога.

Активно боролись з гітлерівцями Демб Д.П., Сябрук О.С., Мартковський Є.А., Швець С.Г., Стеблянко М.К., Марцедін Р.М., Шмуйло С.Т. – (1925-1928 р.р. інструктор Коростенської окружної ради «Динамо»). В 1944-1945 р.р. командував дивізією кубанських козаків, став генерал-лейтенантом Радянської Армії.

Загинули в роки війни Михайло Кордонський, Ларіон Карпенко, Микола Варенцов, Лев Стригін, Дмитро Кривик, Олег Іскрижицький, Борис Козловський, Микола Белоусов, Андрій Андрєєв та інші відомі спортсмени. Багато повернулись з війни з тяжкими ранами. Після звільнення області від німецько-фашистської окупації розпочався період відновлення народного господарства. В 1944 році відновила роботу обласна рада «Динамо», протягом квітня, червня – колективи фізичної культури усіх міських і районних відділів НКВС, обласного комітету державної безпеки. З червня по грудень 1944 року обласною радою «Динамо» проведено ряд навчально-методичних семінарів для співробітників правоохоронних органів та військових керівників загальноосвітніх шкіл.

Важливе значення для загального розвитку фізкультурного руху мало прийняття виконкомом обласної ради депутатів робітників і селян 30 листопада 1945 року постанови «Про підготовку і проведення зимового спортивного сезону 1945-1946 р.р.».

Цією постановою були поставлені конкретні завдання перед обласною радою «Динамо»:

- відновити протягом 1946-1947 р.р. роботу стадіону «Динамо» в м.Житомирі;

- відбудувати спортивний зал по вулиці Коцюбинського,5;

- силами пожежних підрозділів залити 8 ковзанок в містах області;

- встановити шефство над шістьма школами і Бердичівським дитячим будинком;

- управлінню внутрішніх справ створити футбольну команду «Динамо».

У 1947 році була сформована і почала виступати в офіційних змаганнях футбольна команда облради «Динамо». ЇЇ організаторами стали: В.А. Корабейніков, Д.П. Демб, І.Г. Вознюк, В.С. Корзун.

У повоєнному становленні обласної динамівської організації, активній участі в спортивному житті області велика заслуга першого післявоєнного голови обласної ради «Динамо» М.С. Шаповалова. В ці роки обласна рада «Динамо» розміщувалась по вул.. Коцюбинського,5. Тут у приміщенні бувшої лютеранської кірхи був створений спортивний зал, чи не єдиний на той час у м. Житомирі, шаховий зал, допоміжні приміщення. (фото № 6).

Важливою віхою в історії динамівської організації стала перша Спартакіада народів СРСР. В червні 1955 року був прийнятий спільний наказ керівників УВС, УКДБ, голови облради «Динамо» та інших про підготовку та участь спортсменів облради у змаганнях Спартакіади – значної події в соціальному житті країни.

У 1956 році в області було проведено такий комплексний спортивний захід як Спартакіада обласної ради «Динамо» із семи видів спорту.

У ході змагань Спартакіади народжувались нові форми спортивно-масової роботи. Так, 5 травня 1956 і 1957 років динамівці спільно з курсантами Житомирського військового училища провели на вулицях міста Житомира комбіновану військово-спортивну естафету: біг зі зброєю, їзда на мотоциклах, біг в протигазах, біг зі сторожовими та розшуковими собаками, кінна ділянка траси. Ці естафети викликали захоплення у житомирян, сприяли пропаганді спорту серед молоді. (фото № 7,8).

Дотепер питанню проведення щорічних Спартакіад правоохоронців Житомирщини приділяється особлива увага. До участі у відкритті змагань залучаються оркестр, художні колективи, ведучі спортсмени з показовими виступами. Збірні команди Житомирської обласної організації – постійні учасники Спартакіад, Динаміад та інших змагань ФСТ «Динамо» України. (фото № 9).

Роботою обласної організації керує президія. Членами президії традиційно обираються керівники правоохоронних структур, військових формувань та інших спеціальних служб області. Головами обласної ради «Динамо» у повоєнний період були: Шаповалов М.С., Колодін І.Я., Прилуцький Д.О., Бердов В.В., Горох В.В., Молодецький Й.Д., Терещук О.В., Самарський Б.І., Грозинський П.В., Грабар А.А., Воробйов М.О., Климчук М.А., Бедриківський В.В., Присяжнюк В.П., Івакін Ю.В., Лазарєв А.А.

Вагомий внесок у стабільну роботу обласної організації внесли заступники голови обласної організації: Стеблянко М.К., Швець С.Г, Шевчук О.К. (фото № 10а, 10б, 10в). Працюючи на посаді заступника голови Шевчук О.К. підняв рівень діяльності, авторитет обласної організації. За роки його роботи (1977-2002) досвід Житомирської облради «Динамо» по організації фізкультурно-масової та оздоровчої роботи двічі вивчався, узагальнювався як передовий. Велика заслуга О.К. Шевчука у будівництві та введені в експлуатацію Фізкультурно-оздоровчого комплексу «Динамо» (1986 р.). Свій помітний слід в житті обласної організації залишив Михайло Назарович Рудий. Він член товариства «Динамо з 1962 року.

Займався городошним спортом, який культивувався в товаристві. З 1965 року працював інструктором, начальником відділу фізичної культури і спорту, директором Фізкультурно-оздоровчого комплексу «Динамо». Його життя трагічно обірвалось у 2003 році. (фото № 11).

Розповідаючи про ветеранів, добрим словом хочеться згадати Дмитрієва Євгена Миколайовича, який після виходу на пенсію з посади голови комітету з фізичної культури і спорту облвиконкому 1989-1998 роки працював начальником відділу обласної ради «Динамо». (фото № 12а).

Полковник внутрішньої служби Столяр І.А. працюючи заступником начальника УМВС, безпосередньо відповідав за будівництво спортивного комплексу «Динамо», після виходу на пенсію працював провідним спеціалістом, інструктором обласної ради. (фото № 12б).

Майже сорок років у бухгалтерії, з них 32 роки головним бухгалтером обласної організації працювала Випханюк Наталія Геннадіївна. Вона добросовісно здійснювала бухгалтерський облік господарсько-фінансової діяльності та контроль за ощадливим використанням матеріальних і фінансових ресурсів обласної організації. У червні 2013 року вийшла на заслужений відпочинок. (фото № 12в).

Після виходу на пенсію з посади начальника управління з фізичної культури і спорту облдержадміністрації (1989-1998 р.р.) начальником фізкультурно-спортивного відділу обласної організації працює Климчук Іван Антонович. У 2009 році Указом Президента України Климчуку Івану Антоновичу присвоєно звання Заслужений працівник фізичної культури і спорту України. (фото № 14а).

У Житомирській обласній організації завжди був хороший громадський актив, люди які словом і ділом допомагали в роботі обласної організації.

Серед них: В.А. Андрейчиков, А.Г. Головня, Г.П. Березюк, В.С. Бойчук, А.І. Станішевський, О.У. Ореховський, В.А. Титаренко, В.С. Герговський, О.Є. Ісаєв, О.О. Омельчук, М.В. Рудь, Б.А. Чумак, В.А. Малець, А.Г. Вегнер, О.В. Місік, М.О. Яшний, О.А. Гордієнко та інші. Вони неодноразово відзначались нагородами ФСТ «Динамо» України, місцевими органами виконавчої влади.

Звання «Почесний динамівець» удостоєні:

Чумак Борис Андрійович – начальник УДПО голова КФК;

Рудий Михайло Назарович – директор ФОК «Динамо»;

Гуменюк Сергій Вікторович – МСМК з кульової стрільби;

Самарський Борис Іванович - начальник УМВС, голова облради ФСТ «Динамо» України;

Шевчук Олександр Кирилович – заступник голови;

Малець Валентин Антонович – командир в/ч А 2177, голова КФК;

Вагнер Анатолій Григорович – секретар КФК УДДПВП;

Климчук Іван Антонович – начальник відділу облорганізації ФСТ «Динамо» України;

Поплавський Анатолій Анатолійович – начальник УПППМ УМВС;

Випханюк Наталія Геннадівна – головний бухгалтер облорганізації ФСТ «Динамо» України;

Овсянніков Михайло Миколайович – старший інспектор облради ФСТ «Динамо»;

Місік Олександр Вікторович – секретар КФК УСБУ;

Нікітчук Ігор Валерійович – начальник Управління ДСНСУ в Житомирській області;

Каптенко Максим Олександрович – ст. інспектор СПП УКЗ УМВС;

Андрійцев Валерій Олександрович – ЗМС, срібний призер ХХХ Олімпійських ігор;

Манаєнков Володимир Миколайович – провідний фахівець облорганізації ФСТ «Динамо» України.

Знаком «За заслуги» нагороджений

Ташкевич Микола Андрійович – командир в/ч 3047. Активну діяльність по виконанню статутних завдань, розвитку фізичної культури і спорту на сучасному етапі проводить громадський актив, секретарі колективів фізичної культури:

Дячук В.І., Будзинський М.П., Островський В.Я., Каптенко М.О., Шевчук О.В. – УМВС, Чижевський С.В., Глуханчук А.А., Українець А.Л. – УСБУ, Нікітчук І.В., Король О.Ю., Шеренговий С.С., Носок О.А. – УДСНСУ, Базюк П.Ю., Тарадайнік В.М., Мінялук В. – УДСО, Шуляренко О.П. – Житомирська митниця, Резнік В.Д. – 10 ТВУЗ, Романюк Р.В. – в/ч 3047, Целюх Р.С. – Північне регіональне управління Держприкордонної служби, Герасимчук Г.В., Михайленко В.В. – СРСМ «Грифон», Кудряшов В.Ю., Майданович С.І., Карпенко О.В., Куприяненко А., Кичук В.В. – УПППМ УМВС та багато інших.

У лютому 1990 року у обласній організації створено Житомирський філіал Київського центру спеціальної фізичної підготовки. Центр був створений для проведення курсового навчання особового складу органів внутрішніх справ Житомирської, Вінницької, Волинської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей.

Працівники центру організували проведення із співробітниками правоохоронних органів практичні заняття (курси, цикли по розділах спеціальної фізичної підготовки; самозахисту без зброї, рукопашного бою, подолання смуги перешкод, вогневої підготовки). За період до 1997 року спеціальну підготовку пройшли більше 3 тисяч правоохоронців західного регіону України. Багато випускників Центру організували секції і групи у своїх підрозділах.

Розвиток рукопашного бою в обласній організації почався з приходом на службу в якості інспектора Центру спеціальної підготовки, на той час лейтенанта міліції Українця Леоніда Михайловича. Він зумів згуртувати актив, окрім занять груп ЦСФП організував роботу секцій і клубів. У Центрі спеціальної фізичної підготовки працювали старші інспектори облорганізації Гетманенко Ю.С., Манаєнков В.М, Краснобокий В.С., Кичук В.В, Овсянніков М.М. (фото № 15а, 15б, 15в, 15г).

Центр спеціальної фізичної підготовки працював до 1997 року. У 2011 році був знову створений на базі Житомирської обласної організації ФСТ «Динамо» України регіональний Центр з розвитку фізичної культури і спорту серед правоохоронців. Організацією роботи центру, проведення занять забезпечують тренери-викладачі Бережницький Д.Ю., Руденко Р.В.

У 2003 році Українця Л.М. обрано заступником голови обласної ради ФСТ «Динамо» України. Працюючи заступником голови він продовжує проводити тренерсько-викладацьку роботу, проводить заняття і контролює хід їх проведення серед збірних команд обласної організації, правоохоронних органів, спеціальних служб із рукопашного бою та інших видів єдиноборств. За роки роботи Українця Л.М. підготовлено чотири майстра спорту України міжнародного класу та 15 майстрів спорту України з рукопашного бою. Його вихованці були чемпіонами і призерами міжнародних та всеукраїнських змагань.

Українцем Л.М. та за його участю підготовлена навчально-методична література: Л.М. Українець «Рукопашний бій», В.П. Корж, Л.М. Українець «Техніка застосування гумової палиці. Прийоми самозахисту», М.В. Присяжнюк, Л.М. Українець «Захисти себе», «Особиста безпека. Пам’ятка працівника ОВС”.

Праця Українця Л.М. високо оцінена : Міністерством молоді та спорту України у 2008 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений тренер України». У 2013 році Указом Президента України Українцю Л.М. присвоєно Почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України».

 

Хостинг від uCoz
Copyright MyCorp © 2017